Супер ПАВ

Ад'ювант Супер ПАВ

Супер ПАВ, шляхом зміни характерної поведінки властивостей води на поверхнях, що змочуються, призводить до покращення  розповсюдження робочої рідини.

Норма витрати робочого розчину встановлюється в залежності від виду культури, локалізації шкідливого об’єкту (бур’яни, шкідники, хвороби), площі листка, стеблової маси та дисперсності розпилення. Концентрація Супер ПАВ в робочій рідині повинна становити – 0,1 %, середня норма 0,2 л/га.

Супер ПАВ – є класичним ад’ювантом – речовиною, для надання робочому розчину, більш якісних характеристик.

Супер ПАВ, не змінюючи хімічних властивостей води, сприяє зниженню поверхневого натягу робочого розчину на оброблюваних поверхнях. Дана властивість, сприяє більш якісному покриттю одиниці площі, однакового об’єму води.

Надані ад’ювантом параметри водного розчину, характеризуються такими позитивними властивостями як:

• Розтікання – властивість до подолання утримуючих, міжмолекулярних сил краплі розчину на плоскій поверхні, а також на ворсинистій структурі.
• Змочуваність – прояв гідрофільності до оброблюваних поверхонь. Багато культур мають своєрідний кутикулярний шар, який виконує різні функції. При обробці, такої поверхні, проявляються гідрофобні властивості (відштовхування, скочування крапель). Більшість препаратів в подібних умовах не залишаються на поверхні листка рослини.  Завдяки унікальному рішенню, при створенні Супер ПАВу, вдалось усунути подібні негативні наслідки.
• Утримування – характерність зберігати зональну локалізацію після обробки;
• Проникність – властивість проникати в більш складні анатомо-морфологічні частини поверхні, завдяки високій текучості. Завдяки даній властивості, робочий розчин потрапляє, в тісно розміщенні міжмолекулярні проміжки, збільшуючи біологічну функцію пестицидів;
• Прилипання – властивість до утримання краплини розчину, в момент зіткнення, на контактній поверхні. Цінність даної властивості збільшується в садівництві і виноградарстві, при використанні вентиляторних обприскувачі, де ширина оброблюваної полоси досягається шляхом переносу каплі розчину на значні відстані від місця розпилення (факела). Розпиленні краплі, при чому, мають досить високу кінетичну енергію. Завдяки відсутності пружинистої властивості, розчини з адьювантом затримуються на поверхні. При такій обробці більша кількість препарату залишається на поверхні рослини, а не на ґрунті.